Різдвяна історія оповідає про мудреців зі Сходу, що наполохали Ірода та єрусалимську аристократію своїм простим та водночас парадоксальним питанням: «Де Народжений Цар Юдейський?».

Простота цього запитання видавала в них іноземців, а парадокс  -  у думці, що справжнього царя слід шукати. Бо ж коли йдеться про древній схід, а не сучасну скандинавську країну, слід згадати про особливе прагнення деспотів до встановлення тотальної влади. Там усе вказувало на велич та силу царства – розкішний палац, знаки та  герби, римські солдати. Все це  проголошувало голосно та красномовно - цар десь поруч, як, наприклад, в українському сьогоденні, кортеж вказує на присутність високої урядової особи.

Однак і в такому апофатичному запитуванні, ми можемо знайти чимало відповідей. Мудреці вказують нам на характер царства Месії, яке  радикально відрізняється від царств світу цього. Перш за все, це мирне царство. Позаяк, не супроводжувалося насильницьким вторгненням, ані публічним проголошенням нової влади, а Народжений був покладений у ясла, зовсім не у палаці царя, та й мудреців провадила зірка, а не римські конвоїри. Царство Боже відкривається у даруванні, а не привласненні – пастухи та чужинці зі Сходу зможуть прийти, щоб вшанувати Царя. Це Царство свободи, а не поневолення, де немає поділу на «своїх» та «чужих».

Тож, зустрічаючи Різдво ми і сьогодні закликані розділити радість спільності та причетності до такого Царства і тоді, можливо, наше життя стане дороговказом для інших у пошуку відповіді на запитання: «Де Народжений Цар?».

Пастор Валерій Секісов

Грудень, 2020